З 12.03.2020 року
УЧНІ ШКОЛИ ПЕРЕЙШЛИ НА ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ
Щоб уникнути поширення коронавірусу Covid-19, в Україні призупинено роботу закладів освіти. Міністерство освіти та науки України рекомендувало педагогам організувати дистанційне навчання. Цю ідею підтримали вчителі нашої школи. Педагоги роблять усе можливе, щоб карантин не вплинув на процес навчання і діти засвоїли матеріал програми.
Учителі використовують різні форми роботи та освітні платформи. Дистанційне навчання відповідає чинним освітнім програмам.
Кожен педагог самостійно обирає доступну дітям і батькам форму проведення дистанційних занять: використовують електронну пошту, Google форми, чати Gmail та Viber, посилання сайтів «Всеосвіта», «На Урок», «Ранок», телефонні консультації та онлайн-уроки. Педагоги створили вайбер-групи та постійно перебувають на зв’язку з учнями.
УВАГА !!! Онлайн - опитування для батьків щодо якості дистанційного навчання у школі
Шановні батьки!
Просимо Вас взяти участь у опитуванні щодо якості дистанційного навчання у школі.
Завдяки зворотному зв'язку, ми зможемо разом з вами правильно органiзувати навчання онлайн та отримати результат якісного засвоєння знань, успiшне закiнчення навчального року та зберегти при цьому радiсну i здорову дитину.
УКРАЇНА
МИКОЛАЇВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І СТУПЕНЯ
ГЕНІЧЕСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
НАКАЗ
03.06.2019 №21
Про зарахування
до школи учнів 1-го класу
Відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року №367, на підставі заяв батьків
НАКАЗУЮ:
1. Зарахувати до першого класу Миколаївської загальноосвітньої школи І ступеню Генічеської районної ради Херсонської області наступних дітей:
1. Гальченко Е.
2. Казоян М.
3. Матвійчук П.
4. Погосян А.
5. Трофименко Н.
6. Харват Я.
2. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Керівник школи Ж. В. Бетіна
Останній дзвоник у школах - це день, коли перед довгоочікуваними літніми канікулами школярі востаннє сіли за парти. Це день радості та смутку водночас, адже для одних - це чергове закінчення навчального року, а для інших - ще одна сходинка до вступу у доросле життя.
ЗВІТ
про проведення Тижня безпеки життєдіяльності
в Миколаївській загальноосвітній школі І ст.
( з 13-17 травня )
|
13-17 травня |
Години інформування, бесіди на тему «Подбай про свою безпеку»
|
1 – 4 кл.
|
Класні керівники |
|
13-17 травня |
Поновлення куточків безпеки життєдіяльності
|
1 – 4 кл. |
Кл.керівники Вихователі |
|
13 травня
|
Ø Поле чудес «Хай дитина знає кожна – жартувать з вогнем не можна!»
Ø Практичні заняття «Правила поведінки під час екстремальної ситуації»
Ø Демонстрація відеофільму «Пожежа в квартирі» |
1 – 4 кл.
1 –4 кл.
1 –4 кл.
|
Бетіна Ж.В.
Савенко Л. М.
Бетіна Ж.В. |
|
14 травня |
Ø Фізкультурно-пізнавальна гра «Увага! Небезпека!»
|
2-4 кл.
|
Савенко Л. М. |
|
15 травня |
Ø Вікторина ««Безпека в Інтернеті»»
|
3-4 кл. |
Бетіна Ж.В. |
|
16 травня
|
|
1 кл.
2 кл.
3 кл.
4 кл. |
Трофименко Л. В.
Савенко Л. М.
Моїсеєнко Н. М.
Бетіна Ж. В. |
|
17 травня |
Ø Ігрова програма «Ти пішохід»
|
1 – 4 кл.
|
Моїсеєнко Н. М.
|
Була проведена навчальна евакуація учнів та працівників школи з метою поліпшення пожежно-профілактичної роботи і відпрацювання порядку евакуації з приміщення школи.
У кінці Тижня були підведені підсумки та нагородженя активних учнів грамотами.
21 лютого вся світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. Традиційно до цієї дати в школі було проведено ряд заходів.
Завітавши на виставку "Пречудесно, пречудово розцвітай же, рідне слово!", учні ознайомилися з висловами видатних українців про велич і красу рідної мови, переглянули словники і довідники та вкотре переконалися в її багатстві й розмаїтті.
Учні 4-го класу взяли участь у мовознавчому КВК «Подорож країною МОВИ». Гідно подолавши всі перешкоди, діти впевнилися в неповторності рідної мови, зрозуміли, що її потрібно берегти та плекати.
Афганська війна – ще одна сумна сторінка нашої історії, брудна, неоголошена… Та хіба війни бувають
чистими? Вона як усі попередні, несла смерть, каліцтво, одягнула в жалобу тисячі сердець, материнських сердець. У
війни безжальні очі, у війни свій рахунок, своя безжальна арифметика.
Сьогодні ми зібрались тут, щоб згадати імена учасників бойових дій і щоб пом`янути тих, які загинули в афганській війні, яка назавжди залишиться болем у серцях
нашого народу. Час і досі не загоїв рани. Назавжди залишиться болем у серцях нашого народу сумна статистика: 160 тисячам наших земляків, яким судилося пройти це жорстоке випробування. 3383 із них
повернулися додому в цинкових трунах. Ми маємо знати про страшні події безглуздої афганської війни і пам’ятати кожного із тих, хто в 20, 30 років став свідком і учасником воєнних
подій.
Афганістан – ти край війни і крові,
тих молодих завзятих юнаків,
в котрих у грудях полум’я любові,
горить допоки дух їх не дотлів.
Афганістан – проклятий ти батьками,
всіх тих синів, котрих ти вербував.
Бо їх серця скривавлені ножами,
у кожну мить, як воїн помирав.
За що ж боролись, що там здобували?
Добробут, волю, Боже, це ж вуаль?
Прокляті битви, що життя ламали,
несли в собі лиш сльози і печаль.
Афганські гори, кров’ю, ви, омиті,
тих юних тіл, що гинули в бою.
І, ви пекельні, горем оповиті,
а мертвим душам місце у раю.
Ви відчували запах смерті в битві,
і кожен спраглий подих до життя,
жага і віра, сплетені в молитві,
думки юнців, їх щире каяття.
Афганістан – твоя війна це сльози,
братів, сестер і ледь живих батьків,
жахлива спека і страшні морози,
навіки в пам’яті відважних юнаків.
Пройшли роки, війну ж ту не забути,
бо кожен воїн, що вернувсь живим
згадає тих кого не повернути
бо й вірний друг там згинув молодим.
100років Соборності України!!!
Всіх вітаємо з цим Великим святом!!!
Не треба нам сварок,незгоди,ганьби!
З'єднали країну ми навіки.
Не зможе ніщо наш союз розірвати.
Соборна країна! Ви чуєте?! Ні?!
Одна Україна! Єдиная мати!
І краще країни нам не знайти!!!
У грудні довгі ночі та надто короткі дні, але час у передсвятковій метушні збігає дуже швидко. Не встигли озирнутися - як уже чути: « Забілів снігами гай - іде Святий Миколай!». 19 грудня цей Святий «крокує» по всій Україні, здійснюючи мрії дітей.
Цьогоріч у нашій школі теж відбулося святкове дійство «Миколай, Миколай, ти до нас завітай!». Протягом місяця діти активно та творчо готувалися до зустрічі: прикрашали класні кімнати, робили добрі справи та старанно вчилися.
Дорогі школярі! Шановні вчителі та батьки!
1 вересня - День Знань, з якого починається незвіданий, цікавий і, водночас, нелегкий шлях до пізнання, до нових звершень, до самостійного життя.
Перший шкільний день, перший урок, перші вчителі. Наче все вперше – і слово, і музика, і дзвони душі. Ми раді привітати наших любих першокласників у стінах закладу! Бажаємо їм наснаги у здобутті знань!
Усі шляхи цього дня ведуть до школи. Розпочинається новий навчальний рік, який завжди означає відкриття нової, осяйної і зазвичай нелегкої дороги – дороги до знань, до нових звершень.
В цей складний час ми хочемо, щоб в кожному серці зберігалася любов до рідної Батьківщини, щоб лани її розквітали, птахи співали, а наші діти жили у спокої і злагоді!!!
Зі святом!
9 червня вихованці Миколаївської школи
разом з батьками відвідали біосферний заповідник Асканія-Нова.
Останній дзвоник – це чудова традиція, тепле родинне свято, яке не можна замінити.
Упродовж цього навчального року 24 учні нашої школи припадали до цілющих джерел культури й духовності, старанно засвоювали закони живої та неживої природи, скарби рідної мови та гуманістичні цінності. У рідній школі зміцніли й загартувалися душі громадян цієї Країни - і безтурботних першокласників, і замріяних у майбутнє випускників четвертокласників.
Хочеться побажати всім успіхів та здійснення усіх задумів. Хай щасливим буде для вас шлях вашого шкільного життя, хай завжди поруч будуть вірні друзі та мудрі наставники!
День Матері
Мама, мамочка, матуся,
Я до неї пригорнуся.
Вона добра і привітна,
Ніби сонце в небі, світла.
В. Лущик
День Матері в Україні відзначається в другу неділю травня. Неможливо посперечатися з тим, що це свято — свято вічності. З покоління в покоління для кожного мама — найголовніша людина в житті. Скільки б гарних, добрих слів ми не говорили нашим мамам, скільки б приводів для цього не придумали, зайвими вони не будуть ніколи.
До Дня Матері у Миколаївській загальноосвітній школі вчителі провели для учнів виховні бесіди: «Матусенько – голубонько, ти в мене – єдина»; «Матусенько моя, благословенна будь…», конкурс малюнків «Щаслива родина – міцна сім’я»,
Особливо красиво і незабутньо пройшло свято, яке відбувалось у приміщені Миколаївського сільського клубу, на яке завітали мами наших вихованців. На святі учні дарували своїм мамам тільки добрі слова вдячності та своєї любові, усмішки, пісні та танці.
Це свято принесло лише приємні та незабутні враження.
08.05.2018 р. відбувся захід до Дня пам’яті і примирення та Дня перемоги у Другій світовій війні. Все далі відходять грізні і важкі роки, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодуючи своєї крові, приніс на вівтар свободи найдорожче – життя. Ми не маємо права забути ті події, тих людей, які подарували нам мирне небо. Ми радіємо, що можна спокійно навчатися, мріяти, жити. Та завжди будемо
пам’ятати, якою дорогою ціною завойоване наше щастя.
Відпрацювання практичних дій у разі виникнення пожежі
5 та 6 квітня у нашій школі проходили практичні заняття на відпрацювання дій у разі виникнення пожежі. Учні переглянули відеоролики, ще раз ознайомилися із схемами евакуації, правилами надання першої допомоги, повторили порядок дій під час евакуації, а також провели практичні заняття .
Афганістан – мій біль, моя пекуча рана
Ти – вічний біль Афганістан.
Ти – наш неспокій.
І не злічить глибоких ран
В борні жорстокій.
І не злічить сліз матері, дружин, дітей –
Не всі вернулися сини із тих ночей…
На зустріч з учнями завітав свідок, учасник воєнних подій, ветеран Афганської війни, житель села Миколаївка Конопльов Віталій. Він наголосив, що найстрашніше і найбезглуздіше в світі – це війна. Гинуло покоління, народжене у 60-х рр. Ніколи не повернути тих, хто навіки залишився на війні, для кого вона ніколи не закінчиться. І здається, навіки крейдяний пил і пісок залишився в молодих чубах воїнів-інтернаціоналістів. Гірка пам’ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву…
Він розповівв, що Афганістан — це 70% гірської місцевості. 86 тисяч чоловік населення проживають в аулах, у злиднях. 3 млн. чоловік ведуть кочовий спосіб життя. Страшенна бідність, відсутність елементарної медичної допомоги, висока смертність, палюче сонце з самого ранку, спекотний вітер, пісок, що не дає дихати, і…завжди хочеться пити. У цьому страхітливому полум’ї війни народжувались молоді солдати і командири, які з перших днів служби в Афганістані пізнавали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність. За кожним воїном-афганцем – свій життєвий подвиг. Дорогою ціною розплачувались наші юнаки за все. А ціною було життя. Солдати гинули.
А як страшно, тому що не хочеться вмирати у 18-19 років, коли ще тільки починається життя…
